Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Прокопук Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Нецветов М. В. Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія" [Електронний ресурс] / М. В. Нецветов, Ю. С. Прокопук // Український ботанічний журнал. - 2016. - Т. 73, № 2. - С. 126-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2016_73_2_5 Зазначено, що Quercus robur L. - вид-едифікатор лісів лісостепової зони, що підтримує біорізноманіття в природних і міських лісах, має екологічне та економічне значення у функціонуванні великих міст. Найстаріші дуби відіграють істотну роль у життєздатності, стійкості лісових екосистем, оскільки вони забезпечують тривалі топічні, трофічні, форичні зв'язки з багатьма організмами й особливі умови під наметом. Навіть із дуплами та частково всохлим гіллям їх розглядають як особливі естетичні об'єкти. Старі дуби також мають наукове значення, їх деревина містить унікальну інформацію про те, як дерево або ціле насадження росло в минулому, реагувало на мінливі чинники навколишнього середовища. Водночас, старі дерева є найвразливішими і потребують охорони, особливо на урбанізованих територіях, де механізми самопідтримки лісових екосистем є обмеженими. Досліджено найбільші дуби парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія". За кільцевою хронологією визначено вік і співвідношення віку до діаметра, укладено узагальнену хронологію деревостану. Серед усіх відібраних кернів найбільш ранньому річному шару - 220 років. Визначений за кільцями річного приросту або розрахований вік досліджених дерев варіює у межах 156 - 270 років. Відношення віку до діаметра в насадженні - 2,10 см за рік. Основні статистичні дані хронології свідчать, що узагальнений хронологічний ряд має задовільну якість і містить сильний кліматичний сигнал. За розрахунком, найстарішим деревам у парку "Феофанія" - 300, а в м. Київ - понад 350 - 400 років. | ||
| 2. | 
Матяшук Р. К. Таксономічний склад та просторова структура елементів озеленення ППСПМ "Феофанія" [Електронний ресурс] / Р. К. Матяшук, І. В. Гончаренко, І. В. Ткаченко, Ю. С. Прокопук, К. Ю. Щур // Ecology and noospherology. - 2015. - Vol. 26, no. 3-4. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etn_2015_26_3-4_5 | ||
| 3. | 
Прокопук Ю. С. Динаміка депонування вуглецю у стовбуровій біомасі Quercus robur L. парку "Феофанія" [Електронний ресурс] / Ю. С. Прокопук, М. В. Нецветов // Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 26.3. - С. 158-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26 | ||
| 4. |
Матяшук Р. К. Динаміка фітомаси лісових фітоценозів парку "Феофанія" – пам'ятки садово-паркового мистецтва [Електронний ресурс] / Р. К. Матяшук, С. Ю. Білоус, А. М. Білоус, М. І. Юрчук, Ю. С. Прокопук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 26.5. - С. 121-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26 | ||
| 5. | 
Прокопук Ю. С. Вуглецедепонувальна здатність насадження Quercus robur L. парку "Феофанія", м. Київ [Електронний ресурс] / Ю. С. Прокопук // Чорноморський ботанічний журнал. - 2017. - Т. 13, № 3. - С. 258-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chbj_2017_13_3_3 | ||
| 6. |
Прокопук Ю. С. Реконструкція щорічної акумуляції вуглецю в стовбурах дерев Quercus robur (Fagaceae) заплавних лісів Києва [Електронний ресурс] / Ю. С. Прокопук // Український ботанічний журнал. - 2018. - Т. 75, № 6. - С. 517-524. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2018_75_6_4 Заплавні ліси - високопродуктивні наземні екосистеми, що виконують надзвичайно важливі екологічні функції, зокрема нагромадження вуглецю. В заплавних біоценозах часто домінує Quercus robur, який відрізняється великою тривалістю життя й тому є зручним об'єктом для оцінки багаторічної фіксації вуглецю наземною фітомасою. На основі деревно-кільцевої хронології реконструйовано нагромадження вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur п'яти заплавних дібров Києва та порівняли з даними деревостану парку "Феофанія", що знаходиться на відстані близько 4 км до найближчої заплави. Загальний вміст вуглецю в стовбуровій деревині Q. robur віком 50 років становив у середньому 319 кг на о. Муромець, 129 кг у заказнику "Жуків острів", 114 кг у заказнику "Лісники", 101 та 72 кг в урочищах "Бичок" та "Дубище" відповідно. Найбільший середній вміст вуглецю (902 кг) у стовбуровій деревині Q. robur віком 150 років зафіксовано в заказниках "Жуків острів", мінімальний (708 кг) - у заказнику "Лісники". Оцінка багаторічної динаміки депонування вуглецю в стовбурі показала тренд, який підвищується в усіх заплавах. Найбільша маса, до 15 кг/рік, акумульованого вуглецю спостерігалася в роки з оптимальними умовами росту, найменша - до 9 кг/рік, у період посух або низьких рівнів води в Дніпрі. При цьому ретроспективний аналіз свідчить, що поза заплавою кількість вуглецю у стовбуровій деревині Q. robur віком до 25 років була вищою, ніж у заплавах на 37 та на 14 - 28 % у дерев старшого віку. Винятком є деревостан на о. Муромець, в якому середня кількість нагромадженого вуглецю 25-річними деревами була на 56 % більшою, ніж в лісових культур парку "Феофанія" того ж віку, але вже у деревостані віком 50 років різниця зменшилася та стала недостовірною. В цілому, поза заплавою кількість щорічно депонованого вуглецю у стовбуровій деревині перевищує його значення в заплавах більше ніж у 1,5 - 2,8 разу у деревостанах віком понад 100 років і в 1,6 разу у середньовікових культур віком до 70 років. | ||
| 7. |
Прокопук Ю. С. Стан, охорона та збереження багатовікових дерев дуба звичайного в урочищі "Феофанія" [Електронний ресурс] / Ю. С. Прокопук, Я. І. Крилов // Ecology and noospherology. - 2018. - Vol. 29, no. 1. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etn_2018_29_1_8 | ||
| 8. |
Прокопук Ю. С. Вплив кліматичних чинників на радіальний приріст Tilia cordata (Malvaceae s. l. / Tiliaceae s. str.) у лісових біотопах Києва [Електронний ресурс] / Ю. С. Прокопук, С. М. Конякін, М. В. Нецветов // Український ботанічний журнал. - 2020. - Т. 77, № 4. - С. 294-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2020_77_4_7 У зеленій зоні міста Києва збереглося декілька рідкісних лісових біотопів, які наразі зазнають впливу антропічних стресових факторів на тлі змін клімату. Одним із шляхів спостереження за станом та змінами у лісових екосистемах є регулярне проведення дендроіндикаційних досліджень. У даній роботі побудовано дендрохронологічну серію Tilia cordata, щоб дослідити її чутливість до кліматичних чинників у лісових біотопах Києва. Встановлено залежність радіального приросту семи дерев від щоденних гідротермічних змінних з інтервалом 14 - 180 днів. Виявлено, що впродовж 1977 - 2015 рр. у лісах Києва радіальний приріст T. cordata обмежували опади, їх вплив був значущим з грудня попереднього року (період спокою) до травня поточного року (період вегетації). Температура повітря у березні-травні попереднього вегетаційного періоду мала менший, але значущий негативний вплив на приріст T. cordata. Вік найстаріших досліджуваних дерев, середній радіальний приріст яких становив 0,95 мм на рік, сягає 300 років. Радіальний приріст наймолодших досліджених дерев віком близько 70 років варіює від 2,70 мм на рік у лісовому масиві до 3,34 мм - на відкритому просторі. Середній радіальний приріст досліджених дерев становить 2,11 +- 0,936 мм на рік. | ||
| 9. | 
Голяка Д. М. Оцінювання вмісту 90Sr у деревині сосни звичайної на основі вимірювання щільності потоку бета-частинок із поверхні кори стовбура [Електронний ресурс] / Д. М. Голяка, С. Є. Левчук, Я. А. Савицька, О. М. Леснік, В. В. Гуменюк, В. С. Морозова, Ю. С. Прокопук, О. В. Кашпарова // Ukrainian journal of forest and wood science. - 2021. - Vol. 12, № 1. - С. 48-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujfws_2021_12_1_8 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |